Біле озеро приймає пластовий табір “Цвіт папороті”

Як повідомляє безпосередній учасник табору Серж, часу дарма ніхто не втрачає, – є можливість покупатися, позасмагати, та навчитися чогось нового!

Хороша погода, коло друзів, піднесений настрій, гітара та байдарка – ось запорука відпочинку цьогоріч!

 

А тепер трошки детальніше, про те, як все відбувалось. Отже, спочатку все зовсім не клеїлось, виникали різні труднощі, які, здавалося, завадять нашому традиційному таборуванню. Але поступово все налагоджувалось – проходилась медкомісія, узгоджувались питання по СЕС, домовлялись з підприємцями, які мали надати харчі, товари, перевезення, робили та переробляли різні папери для відділу у справах сім”ї та молоді, який організовує таборування для дітей міста, дзвонили в лісництво та заповідник, шукали нове місце під табір, ремонтували намети… і т.п.

Ще на Трійцю гурток старших хлопців поїхав на розвідку по уточненню місця нашого табору. Адже в нашій рідній Україні гасло: “Все краще – дітям!” виконується дуже добре тільки стосовно певних дітей… Відведена заповідником ділянка для наметових таборів цьогоріч була окупована під розваги, вирубані чагарники та дерева, прокладена дорога, набудовано будинків, та альтанок для курців-наркоманів. Тому було обрано місце, де у далекому 1995 році проходив пластовий табір станиці Рівне – перший пластовий табір на Білому озері.

У перші дні довелось добряче потрудитись для облаштування табору – адже це і таборова кухня, туалети, дошка оголошень, місце для ватри, інтендантський намет, смітники, мотузкова “щогла” для підняття прапора тощо. Провід табору складався зі старшого юнацтва: комендант Юра Ярута, бунчужний Сашко Коцюбайло, писар Мар”яна Ярута, на інших ділянках працювали Нестор Шевченко, Вова Сніжко, Борис Бурак, Настя Пуха. Команда, звісно, молода, але вже досвідчена, та перевірена на таборах різного рівня, тож старшим (Володимир Петрук, Людмила Соболєва, Павло Дембовський, Марія Савостяник, Анастасія Кулініч) лише залишалось де в чому підказувати їм.

Особливістю таборів “Цвіт папороті” є, звісно ж, Купальська ніч. Цього року ми змушені були змістити терміни табору, щоб встигнути на окружний табір біля Рівного, який ось-ось розпочнеться. Але ж як є Новий рік, та Старий новий рік, так і це свято у нас, як виявилось, можна відзначити двічі. Адже у давнину “купалили” у найкоротші ночі літа, які якраз випали на наш табір. Отож, дівчата робили “Марену”, а хлопці “Купайла” і все відбувалось з дотриманням традицій. Романтичний момент пускання вінків на воду, юнацький запал хлопців, що наввипередки бігли у воду за ними, спалювання “Купайла”, веселі ігри, жарти та пісні біля ватри – все це наші народні звичаї, які потрібно пам”ятати.

Прощальна ватра – її тепло грітиме спогадами, а попереду – ще табори, та мандри, адже літо саме в розпалі.

Хоча пластуни – люди оптимістичні, та все ж останнє фото вказує на думку про зміну місця таборування наступного року. Є ще гарні озера на Поліссі – та стає їх все менше, а от людської зажерливості чомусь все більшає…

Окрема подяка – виконкому міської ради, який прийняв та виконує програму по оздоровленню дітей в наметових таборах.       Слід додати, що мережа магазинів “Комп”ютерний Всесвіт” надала нам перед табором допомогу – відремонтувала принтер, дуже потрібний при підготовці за що ми дуже вдячні.      Також вдячні і магазину “База” (Сніжко Олег Михайлович) який надав нам продукти не чекаючи передоплати.

http://varash-rada.gov.ua/novini/323-bile-ozero-prijmae-plastovij-tabir-tsvit-paporoti