Дарунок осені – ці теплі вихідні

5 – 7 жовтня після холодних дощів та морозяних ночей осінь подарувала  просто чудові вихідні. Ми вирушили в досить складну мандрівку на Березнівщину – адже шлях нам довелося долати переповненим громадським транспортом з кількома пересадками. Але похід видається легшим, коли знаєш, що десь там тебе уже чекають добрі люди. Так сталось і цього разу – у історичному селі Губків нас зустрів знайомий знайомих пластунів Богдан Воловодик, місцевий активіст і просто хороший чоловік. Ми розмістились у імпровізованому сільському готелі “У діда Федора”, розпалили піч, нагріли хатину та й повкладались на ніч.

                     В руках у Христі старовинний ключ, яким замикають, як і колись, хату

Ранок розбудив нас півнями та бажанням нових пригод. Дівчата заходились готувати сніданок, а старші хлопці тим часом побігли на пошуки руїн Губківського замку XV століття. Ця велична споруда височіє на правому березі річки і поступово руйнується.

Далі нас чекала ще одна пригода – переправа через річку човном. Ми згадували задачку про козу, вовка та капусту і на човні, вміло керованому Богданом, за три рази  здолали широкий, але таки сильно змілілий Случ. Вжко навіть уявити, якою б стала ця мальовнича річка при здійсненні проекту побудови каскаду малих гідроелектростанцій.

І ось ми нарешті під “Скелею альпіністів” – пам′яткою природи. Встановлюємо намети, рубаємо дрова і навішуємо мотузки для основної нашої мети – тренувань з альпінізму та скелелазіння. День минає аж занадто швидко, адже йде до зими, але ми встигаємо ще навісити нову трасу вищого рівня складності, яку вдається подолати не всім. Смачна вечеря, пошуки по наплічниках залишків маминих пиріжків, вечірні розмови біля ватри, пошуки на нічному небі Полярної зірки, крик стривоженої нічної птахи… і сон, який у наметі зовсім не такий, як у місті на якомусь поверсі.

 

Ранок. Печеться у попелі картопля, ріжеться сальце, вариться сніданок, сушаться від рясної роси намети, пакуються наплечники, прибирається сміття.  Паралельно тривають тренування  – адже так хочеться сповна випробувати себе, вилізти там, де не вдавалось, знайти нові зачіпки на шорсткій скелі – але потрібно поспішати, бо громадський транспорт у вихідні особливо переповнений. Прощаємось з “Надслучанською Швейцарією”, “Соколиними горами”, річкою, скелями…

Висловлюмо щиру подяку всім причетним до нашої мандрівки. Особлива подяка, звісно,  відділу у справах сім’ї та молоді Вараської міської ради за фінансову підтримку.

Учасники: Петро Єржикевич, Едуард Тендлер, Стас Павлусь, Назар Єсик, Таня Комовська, Валерія Муравинець, Христина Кожушко, Влад Пікусь, Олексій Гузоватий.