“…Загалом за весь період окупації нацисти стратили в Києві щонайменше 40 тисяч євреїв.

Та це були далеко не всі жертви. Імовірно, вже в перші дні окупації було розстріляно три табори ромів… Знищенню підлягали також люди з розумовою інвалідністю. Так, 18 жовтня 1941 року поблизу Бабиного Яру були розстріляні 308 пацієнтів-євреїв Павлівської психіатричної лікарні.

…Нацисти також жорстоко розправлялися як із радянськими підпільниками, так і з українськими націоналістами.” – уривок з гутірки взятий з онлайн-платформи “Червона точка пам’яті”.

Хотілося б завжди писати про наші веселі мандрівки,  але метою Пласту є сприяння всебічного, патріотичного виховання, ми – виховники, впорядники намагаємось плекати серед нашої молоді традиції наших предків та передаємо розуміння її історії, культури та національних традицій. Є теми, важкі для дискусії, складні для сприйняття, серед них і тема трагедії Бабиного Яру.

29 вересня у всіх школах країни проводився урок пам’яті, ми ж вирушили у мандрівку за місто до місця розстрілу 2500 євреїв, що на Баховій горі у с.Суховоля.

Наше юнацтво в мовчазній тиші прослухали гутірку про старші події нашої країни. Трагедія Бабиного Яру- скорботні події, вони завжди живі, так само, як є живим біль втрати за кожним, хто пройшов дорогою смерті й поліг у братській могилі Бабиного Яру.